Міністерство освіти та науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра філософії та психології
«Мотивація пізнавальних процесів студентів»  Теоретична частина 1.Особливості юнацького віку. З віком відбуваються не лише фізіологічні зміни в людини, а й психічні. Психологічний вік – це час індивідуального розвитку людини. Його вивчає вікова психологія, яка визначає основні періоди вікового розвитку людини, першим з яких є «до народження» і останнім «старечий вік». Але більш за все нас цікавить зараз юнацький вік та процес становлення людини як особистості, яка намагається визначити своє місце у суспільстві та знайти своє покликання, тобто обрати професію. Рання ( перша ) юність – охоплює від 15 до 17 років. Цей період пов'язаний з інтенсивними пошуками свого місця у світі, із намаганням збагнути його сутність – одразу й назавжди, із формуванням власного ставлення до всіх явищ дійсності, яке базується на певній індивідуалізованій картині світу. Рання юність охоплює і старший шкільний рік. В цей період школярі намагаються акцентувати увагу на тих предметах, які пов’язані з майбутньою професією. Юність – від 17 до 21 років. Цей вік є періодом першого випробовування власних сил і здібностей людини, коли вона розкриває свій потенціал на певному шляху творчої життєдіяльності; відбувається професійне самовизначення. В принципі, після закінчення школи, юнаки повинні визначитися в професії, оцінити свої здібності та нахили, переконатися у правильності своїх рішень. Звичайно, це суттєво впливає на подальше навчання, оскільки студент розуміє всю важливість тих дисциплін, які вивчає, і необхідність їх в майбутньому. Тому, при пізнавальній діяльності студенти повинні керуватися внутрішніми мотивами. Саме на дослідження внутрішньої мотивації та вплив її рівня на навчання і спрямоване дана науково-дослідна робота. Порівняння рівня внутрішньої мотивації та результатів першої сесії дає змогу проаналізувати, як змінилося ставлення студентів першого курсу до навчання на кінець семестру, чому внутрішня мотивація не співпадає з результатами сесії, чи правильно визначилися студенти з обранням професії, як студенти взагалі ставляться до навчання і які причини їх негативних балів. На всі ці питання можна відповісти, коли ретельно проаналізувати ситуацію в студентському колективі, провести декілька тестів і все це узагальнити та теоретично оцінити. 2.Мотиви та потреби. Основу мотиваційної сфери особистості становлять потреби – динамічно-активні стани особистості, що виражають її залежність від конкретних умов існування і породжують діяльність, спрямовану на зняття цієї залежності. В процесі діяльності відбувається як розвиток особистості, так і перетворення середовища, в якому живе людина. Отже, потреби – це рушійна сила розвитку особистості. Одна з властивостей потреб – їх пасивно-активний характер. З одного боку, вони задаються людині умовами її біосоціального існування й пов’язані з виникненням дефіциту в нормальній життєдіяльності – соціальній або біологічній. З іншого – потреби детермінують активність, спрямовану на усунення цього дефіциту. Особливість нервово-психічного напруження полягає в тому, що воно містить потребу у своєму послабленні як передумови зняття напруження. Іншою властивістю потреб є їх суб’єктивно-об’єктивний характер. У процесі мотивацій суб’єктивна й об’єктивна сторони потреби виступають як єдність протилежностей. Однією з головних властивостей потреб є предметність. Стан потреби характеризується чіткою предметною спрямованістю. Причому ця орієнтованість на зовнішній світ припускає включення цього зовнішнього в певній якості до внутрішньої системи життєдіяльності людини. Потреба в предметі відчувається заради його опанування як необхідного , але відсутнього в дану мить компонента системи в цілому. Суттєвим аспектом потреб є їх суспільно-особистісний характер. Потреби індивіда пов’язані з потребами суспільства, вони формуються й розвив...